"Настрій Гномиків"

«Чим зацікавити дітей під час карантину»

Нетрадиційні техніки малювання «Малювання долоньками» Матеріал: тарілочки з високими краями, гуаш, аркуші формату А4, клейонка, серветки. Спосіб отримання зображення: дитина опускає в гуаш долоньку (ліву і праву, пофарбовану різними кольорами) і робить відбиток на папері. Після роботи витріть руки дитині серветкою та помийте ретельно дитячим милом.

«Малювання мильними бульбашками» Матеріал: вода, тарілочки з високими краями, мило, соломинки, харчовий барвник, акварельний папір, клейонка, серветки. У мильний розчин (вода, мило) додайте акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирайте на розсуд дитини. Спосіб отримання зображення: візьміть соломинку і дуньте через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок. Візьміть акварельний папір та легенько прикладіть його зверху до бульбашок, дайте просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладайте його до бульбашок на воді різних кольорів.

«Дмухавки» Матеріал: гуашеві фарби, соломинки, аркуші, пензлі, палітра, стаканчик з водою, клейонка, серветки. Спосіб отримання зображення: зробіть ляпку фарбою. Дмухайте на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалюйте необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.

Ігри з книгами «Фантазер» Візьміть дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із дитиною і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування. «Детектив» Візьміть дитячу книгу, не показуючи дитині картинку з книги, розкажіть, що на ній зображено і закрийте книгу. Запропонуйте дитині знайти цей малюнок, орієнтуючись за Вашим описом. Потім поміняйтесь ролями: описує дитина, шукаєте Ви. Розвиваючі ігри «Будуємо хатинку» Разом з дитиною спорудіть хатинку із табуреток, ковдр, подушок і коробок. Ви повернетеся у дитинство та обов’язково захочете спорудити свою особисту хатинку для читання і медитації. «Озвучування» Вимкніть в телевізорі звук, а на мультики, фільм або новини запропонуйте дитині придумати власне озвучування. Дитина услід за дорослими перевтілиться на справжнього артиста! «Відгадай!» Зав’яжіть дитині очі хустинкою або скористайтеся «чарівними окулярами» і давайте у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, олівець, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини - вгадати на дотик, що в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або за смаком. «Театр тіней» Покажіть дитині театр тіней на стіні при запаленій свічці або настільній лампі. Фантазуйте та проявляйте творчість! Не обмежуйтесь лише пташками або тваринами із рук. Виріжте разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями. «Долоньки дружби з рослинами» Доглядайте разом з дитиною за кімнатними рослинами: обережно розпушуйте землю, щоб не пошкодити корінці, поливайте рослини, витирайте обережно пил з листя, оприскуйте листя водою тощо. Привчайте дитину доглядати кімнатні рослини та нести відповідальність за них. «Чарівні перетворення» «Міні-вулкани» Матеріал: пластикові стаканчики, вода, мильний розчин, соломинки, барвник, клейонка, піднос, серветки. Спосіб отримання міні-вулкану: візьміть стаканчик з водою, розчиніть у воді барвник, додайте мильний розчин та ретельно перемішайте. Вставте соломинку у стаканчик з розчином та легенько дмухайте. Міні-вулкани прокинулись!

«Танок яйця» Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент з дитною – і усе побачите самі! Що вам потрібно: 1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми). 2. Круглий піднос із рівним дном. Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення. Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися! «Світ машин» Що можна зробити з картонних коробок – та що завгодно! Наприклад, зробіть різні види транспорту: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор. Скріплюємо клеєм, скотчем, обклеюємо шпалерами, кольоровим папером, розфарбовуємо, оздоблюємо дрібними деталями (вікна, дверцята, фари, двірники тощо) – і нова іграшка готова!

Весело і з користю проводьте час із дітьми та будьте здорові!

Як зробити адвент-календар своїми руками і навіщо він потрібен?

Коли вже Новий Рік? Швидше б Різдво…. Діти з нетерпінням чекають на свята, втім як і дорослі. Щоб кожен день нагадував про наближення Різдва, на початку 19 століття винайшли різдвяний адвент-календар. Адвент-календар (від лат. adventus - прихід) використовують для відрахунку часу, який залишається до настання Нового року або Різдва. В ньому знайдеться і завдання і винагорода за його виконання на кожен день. Спеціальний календар, що відраховує дні до Різдва, придумали в като лицьких сім’ях. З 1 по 24 грудня діти щодня відкривали пакунки з адвент календаря. В них, окрім цитат з Євангелія або невеликих завдань, обов’язково були солодощі – яблука, цукерки та інші невеликі подарунки. У нашій культурі різдвяні календарі з’явилися порівняно недавно і вже встигли знайти своїх прихильників. Можна адвент календар купити, але виготовити його своїми руками набагато цікавіше. А ще, замість класичного різдвяного, можемо виготовити календар очікування Нового Року. Адвент-календарі використовуютть не тільки перед Новим роком, але і в очікуванні дня народження, канікул, подорожей, приїзду бабусі тощо.

Як зробити адвент-календар? 1. Оберіть варіант адвент-календаря, який Вам під силу. (Варіанти: сірникові корбочки, одноразові стаканчики, капсули від кіндер-сюрпризів, мішечки з тканини, святкові паперові пакети, конверти, шкарпетки, рукавички, підвішені на стрічці, повітряні кульки, паперові колпачки тощо. 2. Придумайте місце адвент-календарю. Нехай календар буде на очах дітей і нагадує про те, що свято наближається. 3. Візьміть заздалегіть пошиті мішечки з тканини, прикрасьте та наповніть їх матеріалом відповідно до змісту завдань. 4. Мішечки доцільно пронумерувати в зворотній послідовності. Так дитина буде бачити, скільки днів залишається до Нового року. 5. Розмістіть в мішечках завдання для індивідуального та спільного виконання. Порядок завдань умовний, бо Ви краще знаєте своїх дітей і самостійно оберете на який день і що запланувати. Спільні завдання навчать дітей ділитися не тільки солодощами та подарунками, а й радістю від спільного виконання завдань. 6. За допомогою стрічок або тримачів зафіксуйте мішечки на основі. Прикрасьте адвент-календар кольровими стрічками, намистом, гудзиками, блискітками тощо.

Що покласти в адвент-календар? v Солодощі; v Невеликі подарунки, які можуть стати помічниками у виконанні завдань; v Вірші та пісеньки про зиму; v Рухливі ігри.

Завдання в адвент-календарі: v Написати листа Дідові Морозу або Святому Миколаю. v Зліпити з пластиліну ялинкові іграшки. v Власноруч виготовити листівки для бабусь і дідусів. v Намалювати зиму. v Зліпити Снігову бабу зі снігу і розмалювати фарбами. v Вирізати з паперу сніжинки. v Прикрасити вікна в кімнаті. v Дізнатися як святкували Новий Рік бабусі і дідусі. v Дізнатися про традиції святкування в інших країнах. v Знайти новорічний вірш та вивчити його. v Переглянути новорічний мультфільм. v Зробити годівницю для птахів і повісити її поруч з вікнами свого будинку. v Виготовити прикрасу для ялинки – гірлянду. v Зробити крижані прикраси для двору. v Пускати мильні бульбашки на морозі. v Намалювати те, що в цьому році запам’яталося найбільше. v Допомогти прикрасити ялинку. v Допомогти з передсвятковим генеральним прибиранням. v Прикрасити свою кімнату перед святами. v Прочитати новорічну історію. v Зробити аплікацію на новорічну тематику. v Упакувати подарунки для найближчих. v Вивчити пісеньку або віршик про зиму – Дідові Морозу буде приємно. v Підготувати невеликі подарунки для друзів. v Зробити ялинку з підручних матеріалів (з пластиліну, картону, лего). v Намалювати на снігу янгола. v Пограти в сніжки. v Скласти історію про новорічне диво. v Подивитися кіно про Різдво.

Цікаві ігри з піском для дітей влітку

«Найкраща для малюка іграшка – це купа піску» К.Д. Ушинський Технологія sandplay сендплей (граз піском), з анг. означає «пісочна гра». Це метод, завдяки якому дитина з піску і невеликих фігурок будує свій індивідуальний і неповторний світ у мініатюрі. Граючись, вона виражає на піску те. що спонтанно виникає в її свідомості. Завдання сендплею – посилити бажання дитини пізнавати щось нове, експериментувати, досліджувати, працювати самостійно, розвивати тактильну чутливість, пам’ять, увагу, мислення, мовлення, дрібну моторику, удосконалювати розвиток предметно-ігрової діяльності. Всі діти люблять бавитись з піском, а особливо влітку в пісочниці або на пляжі. Пісок – це дивовижний, багатий своїми можливостями матеріал, здатний приймати будь-які форми. Сухий або вологий – він має різні властивості, і пізнаючи їх, дитина відкриває для себе нові горизонти розвитку. Наприклад, сухий пісок діти люблять пересипати з ємності в ємність, або на землю, спостерігаючи за цим нехитрим, але цікавим процесом. З вологого піску – можна робити пасочки, будувати цілі замки, мости і міста – заселяючи їх невеликими фігурками. Всі ми в дитинстві любили додавати в сухий пісок воду і робити «тісто» чи «кашу-малашу» для грандіозного будівництва в пісочниці. З піском найкраще гратися, використовуючи іграшки для піску – пісочний набори: формочки, відерця, лопатки, грабельки, іграшкові вантажівки для його перевезення. Сучасні іграшки для піску – пісочні млини. В них зверху засипається сухий пісок, і, падаючи вниз – обертає іграшкові лопасті. Пропоную цікаві ігри з піском у пісочниці: Пісочні малюнки Запропонуйте дитині малювати на піску кумедні фігурки (квіточки, тваринки, чоловічки тощо). Спочатку розрівняйте пісок долонею. Намалюйте фігурку самі, потім візьміть пальчик дитини (паличку) і запропонуйте намалювати так само. За допомогою пісочних малюнків закріплюємо геометричні фігури, лічбу предметів. Спочатку дорослий, граючи з дітьми на свіжому повітрі, може малювати на піску паличкою контур предмета, а дитина буде викладати по ньому зображення. Потім малюк сам почне вигадувати сюжети для своїх картин. На піску можна створювати зображення методом друкування (вдавлювання). Щоб видавлювати на піску контурні або об’ємні зображення, потрібно спочатку за допомогою лопатки, дощечки або долонь розрівняти вологий пісок, підготувавши таким способом гладку поверхню. А далі, злегка втискаючи в пісок формочки, а потім обережно знімаючи їх, друкувати на ньому різні зображення. Можна використовувати звичайні формочки для піску, бажано різного розміру і форми: круглі, квадратні, овальні, у вигляді зірочок, листочків, інших предметів і тварин. Комбінуючи відбитки різної форми і величини, можна складати з них візерунок, картину. Пісочні хованки, археологічні розкопки Візьміть невеликі іграшки з якими можна гратися у піску та сховайте в їх так, щоб дитина не бачила. Запропонуйте їй знайти ці іграшки. Для початку можна просто знайти всі іграшки в піску, а потім можна руками віднайти фігурку та на дотик відгадати її. Просіювання, пересипання Зверніть увагу дитини на те, що пісок може бути сухим і вологим. Сухий пісок розсипається – з нього не можна нічого побудувати, але зате його можна просівати через сито. Змішайте з піском у ємності дрібні предмети (каштани, камінці, іграшкові фігурки для піску). Використовуйте сито та ємність для дрібних предметів, які відділили від піску. Покажіть дитині, як сухим піском можна виміряти обсяг різних форм і навіть пляшечок з вузькою шийкою, насипаючи туди пісок через лійку. Покажіть, як через вузьке горлечко пляшки пісок висипається назад довше, ніж через широке. Розкажіть дитині, що на цьому принципі засновані пісочний годинник. У давні часи, коли ще не було інших годин, саме пісочний допомагали людям відміряти час. Пасочки Цікаві ігри можна запропонувати дітям з вологим піском. Для цього вологий пісок іграшковою лопаткою накладають в відерце або формочку і утрамбовують його зворотною стороною лопатки. Потім переверніть формочку, притримуючи пісок долонею, перемістіть на рівну поверхню, постукайте лопаткою по її дну і обережно зніміть формочку, «пасочка» готова. Прикрашати свої пасочки з піску дитина може за допомогою камінчиків, жолудів, насіння, черепашок, шишок, травинок або інших природних матеріалів. Можна запропонувати дитині «спекти» багато пиріжків різного розміру і форми, а потім порахувати їх. Організуйте в пісочниці гру в «Пекарню», «Хлібний магазин». Виконуючи замовлення покупців, продавець буде продавати половинки і навіть четвертинки хліба. Таким чином, дитина познайомиться в грі з новими для нього математичними поняттями. Іншим разом візьміть з собою на прогулянку набір іграшкового посуду, з якої малюк зможе пограти в «Піцерію», «Дитяче кафе». Маленький кухар готуватиме піцу для своїх ляльок. Тут пісок виступатиме вже не тільки в ролі борошна і тіста, але і в якості солі, цукру тощо. Для приготування перших і других страв кухареві знадобиться вода, а трава, квіти і листя стануть в нагоді для салатів. За допомогою піску можна приготувати безліч страв для святкової гостини під час гри «Сім’я». Завдання дорослого в цій грі полягає в тому, щоб підказати дитині тему (сюжет) для нової гри «День народження», «Вечеря в сім’ї» тощо. Будуємо замки з піску Як побудувати замок з піску?! Побудувати палац і навіть замок з піску з високими вежами і шпилями можна і дуже незвичайним способом. Для цього треба набрати половину відерця піску, а потім налити туди ж воду, довівши «будівельну суміш» до консистенції манної каші. Капаючи великими краплями мокрий пісок на свою споруду, можна нарощувати її вгору в формі вежі. Будівельну суміш з піску з водою можна помістити в поліетиленовий мішок, у якого відрізаний куточок, і видавлювати її через отвір. Останній спосіб нагадує прикрасу торта кремом за допомогою кулінарного шприца. Існує і ще один незвичайний спосіб ліплення з мокрого піску. Його можна порівняти з роботою скульптора. Дослідники Старшим дітям для дослідження піску можна дати лупу. Насипавши трохи піску на білий аркуш паперу, разом з дитиною уважно розгляньте піщинки під лупою. Зверніть увагу дитини на те, що вони різної форми і розміру. Розкажіть дитині, як утворюється пісок. Піщинки – це крихітні камінчики, які виходять від тертя і ударів один об одного великого каміння. Також зверніть увагу дитини на те, що властивості у вологого піску зовсім інші, ніж у сухого: вологий пісок – іншого кольору (він темніший); вологий пісок важкий. Зробіть терези з палички та шнурочка, насипте у однакові ємності сухий та вологий пісок, зважте. Цікавих вам відкриттів! Необхідний матеріал для гри з піском : ящик відповідного розміру, чистий просіяний пісок, лійка з водою, колекція мініатюрних фігурок – іграшок (фігурки з «Кіндер-сюрпризу», деталі конструкторів, фігурки з пластику, паперу, пластиліну). Ігри- заняття та ігри-казки з піском Під час проведення ігор починаю знайомити дітей з піском. Для цього використовую ігри для розвитку чутливості і дрібної моторики рук: «Пальчики,долоньки, кулачки – друзі ви мої й помічники». На рівній поверхні піску по черзі (діти й дорослий ) роблять відбитки кисті рук: «Пальчики, долоньки, кулачки – друзі ви мої й помічники». На рівній поверхні піску по черзі (діти й дорослий) роблять відбитки кисті рук внутрішньою й зовнішньою стороною. Пропоную затримати руки на піску, злегка притиснувши їх, прислухатися до своїх відчуттів та починаю гру, розповідаючи про свої відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я рухаю руками, то мої пальчики й долоні відчувають кожну піщинку. А що відчуваєш ти?» (Діти розповідають про свої відчуття). Далі пропоную дітям: v «походити» долоньками по піску, залишаючи свої «сліди»; v «поїздити» долоньками і ребром, виконуючи зигзагоподібні та колові рухи; v склавши пальці, відобразити загадкові сліди птахів, звірів, тварин, яких не існує (фантазуємо); v створити відбитками долонь, кулачків різноманітні малюнки (квіти, дерева, травичка, сонечко, дощ); v здувати пісок із долонь, квіточок. Для порівняння відчуттів пропоную дітям виконати такі самі вправи в повітрі, на столі. Далі завдання ускладнюється. Прості вправи в піску мають величезне значення для розвитку психіки дитини: v взаємодія з піском стабілізує емоційний стан дітей; v дитина навчається розуміти себе й інших; v у дітей розвивається довільна увага, пам'ять, мовлення. На піску подорожуємо - радість, щастя всім даруємо На піску використовуємо різні види пізнавальних ігор: 1. Ігри для ознайомлення з оточенням: через них діти пізнають те, що їх оточує: тварини, ріки, міста. 2. Географічні ігри: діти дізнаються, як живуть люди в різних куточках планети, їх стосунки, взаємини. 3. Фантастичні ігри: діти імітують життя на інших планетах. Одержують інформацію про космос, кораблі, дослідження, розігрують ситуації життя інопланетян; знаходять вихід із конфліктних ситуацій, звільняючись від внутрішнього напруження.

Співпраця дошкільного закладу, школи та сім’ї - основа природного розвитку, навчання та виховання дітей

«Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора. Нехай нове з’являється у її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень» - так В.А.Сухомлинський представляв наступність між дошкільним і шкільним навчанням. Нова українська школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, зберігає наступність із дошкільним періодом дитинства. Виникнення в кожному періоді розвитку дитини нової провідної діяльності не означає зникнення тієї, яка була провідною на попередньому етапі. Дошкільний заклад, школа та сім’я є ланками єдиної системи освіти і виховання, тому все те, що чекає дитину у молодшому шкільному віці, має бути продовженням тієї справи, якою вона займалася раніше. А саме провідні види діяльності дітей старшого дошкільного віку (гра, спілкування, пізнавальна, художньо-естетична, господарсько-побутова) зберігаються і змістовно збагачуються у Новій українській школі. Старші дошкільники, які вирізняються цілісними змінами особистості, формуванням новоутворень у ході провідної ігрової діяльності вільно переходять до нової стадії розвитку в іншій соціальній ситуації, зберігаючи безперервний бар’єр між дошкільним закладом та Новою українською школою. Освіта не готує дитину до життя і школи, а збагачує її досвід життєдіяльності у гармонії зі собою, з навколишнім світом людей і природи. Дошкільна освіта забезпечує практику особистої активності і гармонії з довкіллям, надає досвід проживання щасливого дитинства. Вивчивши науково-методичну літературу з питань співпраці дошкільного закладу, школи та сім’ї та опрацювавши інформаційні ресурси з даного питання, я зрозуміла, що перед педагогами та батьками всіх поколінь стоїть спільне завдання – зробити дитину щасливою, а саме забезпечити дитині відчуття любові, прийняття, свободи, захищеності, відсутності страхів, здатності відчувати себе відкритим світові і прийнятим цим світом. Для реалізації даних завдань педагоги старших груп спільно з батьками обрали і успішно впроваджують в практику роботи освітню програму «Впевнений старт» (нова редакція). В освітньому процесі застосовуємо діяльнісний підхід, враховуємо різноманітні види діяльності, забезпечуємо формування психологічної зрілості, життєвих компетенцій і готовності до систематичного навчання в Новій українській школі. І в дошкільному закладі, і в початковій школі дитина живе, а не готується до майбутнього життя, а подальший розвиток і становлення особистості дитини залежить від якісного та цікавого освітнього середовища. Тому напередодні навчального року подбали про збагачення розвивального середовища групи новими іграшками та іграми, обладнали розвивальні центри: мовного розвитку - «Язичок-звуковичок», інтелектуального розвитку - «Всезнайки», безпеки життєдіяльності - «Уроки мудрої Сови», економічного розвитку - «Навколо світу з Афлатуном», трудового виховання - «Бджілка-трудівниця», екологічного розвитку -«Лабораторія Капітошки», фізичного розвитку - «Краса і Здоров’я», психологічного розвантаження - «Острівець Мрій», ігри та конструювання «Витівники». Придбали навчально-методичні комплекти «Впевнений старт» для педагогів, дітей та батьків, які використовуємо щоденно для спільної взаємодії педагога з дитиною з метою особистісного розвитку та залучення батьків до взаємодії зі своєю дитиною. Я вважаю, що створення цілеспрямованих організованих розвивальних центрів відіграє велику роль в розвитку і вихованні майбутнього школяра НУШ, активізує пізнавальну діяльність, сприяє інтелектуальному і соціальному розвитку, дозволяє дошкільникам об'єднатися підгрупами за спільними інтересами, збагачує їх новими враженнями, спонукає до активної творчої діяльності. Успішність впливу розвивальних центрів на дитину обумовлена ​​її активністю в цьому середовищі. Вся організація педагогічного процесу передбачає свободу пересування дитини. Створені нами розвивальні центри викликають у дітей почуття радості, емоційно позитивне ставлення до дитячого садка, бажання відвідувати його. На мою думку, завдяки правильно створеним умовам розвивальних центрів, діти стають більш соціалізовані, вміють спілкуватися один з одним, сміливо і вільно пересуваються в просторі ДНЗ, підвищується пізнавальний інтерес, допитливість, бажання експериментувати, формується подальше ставлення особистості, соціокультурна компетентність, як майбутнього школяра НУШ. Відомо, що основним завданням виховання дошкільнят, є створення почуття емоційного комфорту і психологічної захищеності. У ДНЗ дитині важливо відчувати себе коханою і неповторною. Тому, саме створення розвивальних центрів, в яких проходить виховний процес, є доцільним та важливим, а використання в освітньому процесі навчально-методичних комплектів «Впевнений старт» та спільна творча співпраця з батьківською громадою, передбачає успішне вирішення завдань наступності, прокладає міцний місток між ДНЗ та НУШ. У дошкільному віці закладаються найважливіші риси майбутньої особистості, тому спільно з вчителями початкових класів загальноосвітньої школи №7 намагаємося створити єдиний розвивальний світ – дошкільної та початкової освіти. Щоб зробити перехід дітей до школи більш м’яким, дати їм можливість швидше адаптуватися до нових умов, педагоги старших груп вивчали концептуальні засади організації освітнього процесу в НУШ, провели спільно з вчителями семінар «Впевнений старт»-НУШ». Спільні практикуми, консультації, педагогічні ради, відкриті заняття та уроки сприяють ознайомлення педагогів з формами, методами роботи у двох ланках освіти та забезпечують їх взаємозв’язок і наступність. А ознайомлення самих дошкільнят зі школою, навчальним та громадським життям школярів дає можливість розвинути у них інтерес до школи, бажання вчитися. Забезпеченню наступності дошкільної і шкільної освіти сприяє детальне вивчення уявлень батьків і педагогів один про одного, що приводить їх до взаємодії та розробки спільних рекомендацій. Щоб органічно та природно продовжити розвиток, навчання та виховання особистості, педагоги дошкільного закладу, тісно співпрацюють з початковою школою та сім’єю, а саме: створюють психолого-педагогічні умови, що забезпечують сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дошкільного закладу в школу), формують готовність до навчання в школі 5-6 річних дітей, поглиблюють інтерес до життя в школі, надають допомогу сім’ям в новій ситуації, що виникає при підготовці до навчання в школі і при вступі дитини до школи. Перехід дитини з дошкільного закладу у школу є важливим етапом її життя, який пов’язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому співпраця дошкільного закладу, школи та сім’ї допомагає дитині усвідомити, що дитячий садок та школа взаємопов’язані, і все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона в садочку. Дуже важливо, щоб з перших днів перебування в школі дитина переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти. Майбутній учень сприймає першого вчителя як надзвичайну людину. Тому ми знайомимо вихованців старшої групи з майбутнім учителем, а педагога - з роботою випускної групи. Для забезпечення наступності практикуємо складання спільного плану вчителя та вихователя, за трьома основними напрямами: робота з дітьми, взаємодія педагогів, співпраця з батьками. Плануючи роботу з дітьми, передбачаємо наступні форми роботи: екскурсії в школу, знайомство дошкільнят з учителями та учнями початкової школи, виставки малюнків, виробів з природного матеріалу, виробів до календарних свят, зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дошкільного закладу, спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в ДНЗ, народні календарні свята, ігри-квести, малі олімпійські ігри дошкільнят та першокласників), участь у театралізованій діяльності. Використовуючи систематично в освітньому процесі перераховані форми роботи, діти отримують і немов губка вбирають багато корисної інформації: стають більш організованими і самостійними, розвиваються різносторонньою особистістю, людиною, що захоплюється, бачать життя, яке кипить поза стінами ДНЗ, спілкуються з новими цікавими людьми, У майбутнього першокласника з’являються інтереси і захоплення, які, до речі, можуть вплинути навіть на вибір майбутньої професії. Отже, вищезгадані форми роботи з дітьми - дуже важлива і, головне, цікава сторона життя дошкільника. Вони виховують, допомагають освоїтися і адаптуватися дитині в школі. Крім того, допомагають виробити шанобливе ставлення до людей різних професій, історичного минулого нашої країни, прищеплюють любов до спорту та світу прекрасного. Для забезпечення взаємодії педагогів плануємо: спільні педагогічні ради, семінари, майстер-класи, круглі столи вихователів та вчителів, психологічні та комунікативні тренінги, проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи, взаємодія медичних працівників, психологів, відкриті покази освітньої діяльності в дошкільному закладу і відкритих уроків в школі, педагогічні та психологічні спостереження. Тому плідно та ефективно проведені спільні форми роботи педагогічних колективів ДНЗ та школи, взаємне вивчення методів і прийомів навчання та виховання, дає можливість поглибити, збагатити педагогічний рівень та культуру педагогів. У плані співпраці з батьками передбачаємо: спільні батьківські збори з педагогами дошкільного закладу та вчителями школи, круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні», батьківські конференції, вечори запитань і відповідей, консультації з педагогами дошкільного закладу і школи, зустрічі батьків з майбутніми учителями, дні відкритих дверей, творчі майстерні, анкетування з питань особистісного зростання дітей, рівня досягнення дошкільної зрілості для надання консультативної допомоги, тестування батьків для вивчення самопочуття сім’ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи, освітньо-ігрові тренінги та практикуми, візуальні засоби спілкування (стендові матеріали, виставки, скринька питань і відповідей тощо), онлайн-консультування, форуми. Така система взаємодії ДНЗ i школи сприяє контактам батьків з школою i дитячим садком, дає можливість виробити в них певні практичні навички роботи з дітьми, ознайомити їх з кращим досвідом сімейного виховання. Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вихователів та вчителів, де розглядаються питання організації єдиного розвивального простору – дошкільної та початкової освіти, формування позитивного іміджу дошкільного закладу як складової розв’язання оновлених завдань дошкільної та початкової освіти, аналізуються результати підготовки дітей до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільного закладу. Вихователі та вчителі мають довіряти одне одному, дослухатися одне до одного, дотримуватись природного темпу розвитку дитини, вдало обирати зміст та інструментарій освітньої роботи. Таким чином, співпраця дошкільного закладу, школи та сім’ї є основою природного розвитку, навчання та виховання дітей. Тільки завдяки спільній та системній співпраці можна надати педагогічному процесу цілісний, послідовний і перспективний характер для формування життєвої компетентності дітей. Єдність зусиль педагогів дошкільного закладу, школи та батьківської громадськості забезпечують психологічно виважений та успішний для дитини перехід з дошкільної до початкової освіти.

Поради батькам «Досліджуємо, експериментуємо разом з дітьми

Як приборкати кипучу енергію і невгамовну допитливість малюка? Як максимально використовувати допитливість дитячого розуму і підштовхнути дитини до пізнання світу? Як сприяти розвитку творчого початку дитини? Ці та інші питання неодмінно постають перед батьками та вихователями. Пропоную разом зі мною відправитися у цікавий світ дитячого експериментування. Спробуйте самі та проведіть з дітьми вдома цікаві досліди і експерименти. Які сприятимуть розширенню уявлень дітей про світ, інтелектуальному і творчому розвитку дитини. Я пропоную досліди, які не вимагають жодної спеціальної підготовки і майже ніяких матеріальних витрат. Дослід. Як проколоти повітряну кульку без шкоди для неї? Дитина знає, що якщо проколоти кульку, то вона лопне. Наклейте на кульку з двох сторін по шматочку скотчу. І тепер ви спокійно проколите кульку через скотч без будь-якої шкоди для неї. Дослід «Квіти лотоса». Виріжте з кольорового паперу квіти з довгими пелюстками. За допомогою олівця закрутіть пелюстки до центру. А тепер опустіть різнокольорові лотоси на воду, налиту в таз. Буквально на ваших очах пелюстки квітів почнуть розпускатися. Це відбувається тому, що папір намокає, стає поступово важче і пелюстки розкриваються. Дослід «Природна лупа». Якщо вам знадобилося розгледіти будь-яку маленьку істоту, наприклад павука, комара або муху, зробити це дуже просто. Посадіть комаху в трилітрову банку. Зверху затягніть шийку харчовою плівкою, але не натягуйте її, а, навпаки, продавіть її так, щоб утворилася невелика ємність. Тепер зав'яжіть плівку мотузкою або гумкою, а в поглиблення налийте води. У вас вийде чудова лупа, крізь яку чудово можна розглянути найдрібніші деталі. Такий же ефект вийде, якщо дивитися на предмет крізь банку з водою, закріпивши його на задній стінці банки прозорим скотчем. Дослід «Поняття про електричні заряди». Потрібна невелика повітряна куля. Потріть кулею шерсть або хутро, а ще краще своє волосся, і ви побачите, як куля почне прилипати до всіх предметів в кімнаті: до шафи, до стінки, а саме головне - до дитини. Це пояснюється тим, що всі предмети мають певний електричний заряд. У результаті контакту між двома різними матеріалами відбувається поділ електричних розрядів. Дослід «Танцююча фольга». Наріжте алюмінієву фольгу (блискучу обгортку від шоколаду чи цукерок) дуже вузькими довгими смужками. Проведіть гребінцем по своєму волоссю, а потім піднесіть її впритул до смужок. Смужки почнуть «танцювати». Це притягуються один до одного позитивні і негативні електричні заряди. Дослід «Висячи на голові, або чи можна висіти на голові?» Зробіть дзигу з картону, насадивши її на тонку паличку. Нижній кінець палички загостріть, а у верхній застроміть кравецьку шпильку (з металевою, а не пластмасовою головкою) глибше, щоб була видна тільки головка. Пустіть дзигу «танцювати» на столі, а зверху піднесіть до неї магніт. Дзига підстрибне, і головка шпильки пристане до магніту, але, цікаво, вона не зупиниться, а буде обертатися, «висячи на голові». Дослід «Чарівні дзеркала2 або 1? 3? 5? Поставте два дзеркала під кутом більше ніж 90 °. У кут покладіть одне яблуко. Ось тут і починається, але тільки починається, справжнє диво. Яблук стало три. А якщо поступово зменшувати кут між дзеркалами, то кількість яблук починає збільшуватися. Іншими словами, чим менше кут зближення дзеркал, тим більше відіб'ється предметів. Запитайте у своєї дитини, хіба можна з одного яблука зробити 3, 5, 7, не використовуючи ріжучі предмети. Що вона вам відповість? А тепер поставте вищеописаний досвід. Діти – дошкільнята хочуть багато знати, досліджувати, відкривати світ. Допомогти в цьому їм можуть педагоги та батьки, які вчать дітей в знайомих предметах вбачати незвичайні властивості, а в незнайомих навпаки - знайти знайоме і зрозуміле. І все це в невимушеній і веселій атмосфері гри. Граючись, дитина знайомиться з навколишнім світом. І найголовніше - граючись, вони вчаться вчитися. Важливо, заохочувати і розвивати звичку навчання, яка безумовно стане запорукою їх подальшого успіху.

"Наш настрій"

Ранкове коло - незмінний формат дня за освітньою програмою "Впевнений старт", зі своїми ритуалами, які повторюються від теми до теми, з дня у день. Ранкове коло - це час згуртування дітей, налаштування на роботу, занурення в тему дня. Для дітей це є дуже важливо, бо надає відчуття стабільності, захищеності, впевненості. Ранковий ритуал "Мій настрій", з використанням власноруч виготовленої "The Mood Box", допомагає вихованцям середньої "Б" групи визначати свій настрій та позитивно налаштуватися на діяльність упродовж дня.😊